Мотиваційна складова навчальної діяльності учнів старших класів: дослідницький аспект

Abstract

У статті досліджено мотиваційний компонент навчальної діяльності учнів старших класів як ключовий чинник ефективності освітнього процесу та розвитку професійного самовизначення. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування структури навчальної мотивації старшокласників та емпіричне визначення рівня мотивації до досягнення успіху. Методи дослідження включали аналіз наукової психолого-педагогічної літератури, синтез теоретичних підходів до розуміння мотивації, а також психодіагностичне оцінювання за методикою Т. Елерса, що дозволяє визначити рівень мотивації до досягнення успіху (низький, середній, помірно високий, високий). Результати дослідження показали, що мотиваційна сфера старшокласників є багатогранною та характеризується поєднанням внутрішніх і зовнішніх мотивів. Виявлено тенденцію до зростання ролі внутрішньої мотивації, зокрема пізнавального інтересу та прагнення до самоактуалізації. Водночас деякі учні залишаються залежними від зовнішніх стимулів. Отримані дані дозволили диференціювати рівні мотивації до досягнення успіху та виявити індивідуальні відмінності в її розвитку. Висновки. Мотиваційний компонент навчальної діяльності учнів старших класів визначає їхню академічну залученість, успішність та готовність до вибору професії. Підвищення ефективності навчання вимагає створення сприятливого освітнього середовища та впровадження психолого-педагогічних методів розвитку внутрішньої мотивації. Перспективи подальших досліджень пов'язані з вивченням впливу інноваційних освітніх технологій на розвиток мотивації учнів.