Стратегії поведінкових дій безробітних: статевий і віковий аспекти дослідження

Abstract

У статті феномен "безробіття" визначено як одну з нагальних проблем світової цивілізації. Науково проаналізовано, що безробіття - соціально-економічне явище, спричинене об'єктивними і суб'єктивними обставинами, серед яких: спад виробництва, неефективна зайнятість працездатного населення, розбіжності між попитом і пропонуванням робочої сили на ринку праці, соціальна напруга і соціальна диференціація, зниження рівня соціальної мобільності, порушення відчуття часу, депресивний стан, почуття самотності, соціальна ізоляція, апатія, пасивність, психічні й психосоматичні розлади, втрата оптимізму, асертивності, непевність у можливості працевлаштування. За допомогою психодіагностичних методів визначено статеву і вікову диференціації безробітніх, які зареєстровані у державній службі зайнятості. З'ясовано, що безробітні займають чіткі позиції щодо поведінкових дій при повторному виборі виду діяльності. Така тенденція має статеві й вікові особливості. Показниками, за якими визначалися поведінкові дії безробітних, виступили: активність-пасивність, соціальний статус, канал пошуку роботи, самоідентифікація. Для визначення рівня самоідентифікації брали до уваги такі показники: "Я" - соціальне, "Я" - фізичне, "Я" - рефлексивне, "Я" - діяльнісне. Виявлено щільний зв'язок між негативним самоусвідомленням і ставленням безробітних до професії. Поведінковими проявами у чоловіків є здебільшого безвідповідальність, недотримання обіцянок, зловживання алкогольними напоями; у жінок - зануреність у світ фантазій та Інтернету, хаотична поведінкова активність. Порівняння базових характеристик самоідентифікації безробітніх дало змогу з'ясувати, що чоловіки і жінки різних вікових груп уважають себе представниками малих соціальних груп, передусім сім'ї. Безробітним притаманний низький рівень самоідентифікації за професійним статусом (діяльнісне "Я"), через що професійна діяльність не є однією з основних сфер їхньої самореалізації. Загалом низькі показники перспективного "Я" свідчать про наявні у безробітних труднощі вибору стратегій самоствердження, відсутність сформованих життєвих планів і цілей, домінування механізмів психологічного захисту, які спотворюють самосприймання в ситуації безробіття.