Концептуальні засади формування сучасної регіональної ресурсозберігаючої політики

Abstract

Стаття присвячена надзвичайно актуальній темі сучасності – розробці концептуальних засад ресурсозберігаючої політики для конкретної території (регіону). Визначення саме концептуальних засад повинно лягти в основу розробки сучасної ресурсозберігаючої регіональної політики. Особливості та основними труднощі у розробці такої політики полягають в тому, що вона повинна бути комплексною, а не спрямованою на окремо взяті ресурси. Визначено, що в основу ресурсозберігаючої політики регіонів України повинні бути закладені як базові принципи (системності, комплексності, цілепокладання, адресності, тощо), так і специфічні принципи (саморесурсозабезпечення, ресурсовідтворення і ресурсно-екологічної рівноваги; забезпечення конкурентоспроможності, принцип державної відповідальності; узгодженості із іншими видами політики країни; пріоритету національного інтересу) довгострокового стратегічного планування. Наголошено на тому, що якраз специфічні принципи повинні враховувати регіональні особливості конкретних територій. Необхідність розв’язання проблеми ресурсозбереження ускладнюється тим що розв’язання екологічних, економічних, науково-технічних, соціальних та інших проблем повинно відбуватися в комплексі, а тим більше вирішуватися на основі кардинальної зміни ставлення до ресурсів як до найціннішого продукту, який має конкретний вплив на добробут регіону. Акцентовано увагу на тому, що забезпечення комплексного вирішення проблем ресурсозбереження певної території не може відбутися без кардинальної зміни до наявних на даній території ресурсів та відображення цього у програмних і планових документах регіональних органів управління. У статті також зроблено спробу дати загальне визначення регіональній політиці у сфері ресурсозбереження та запропоновано алгоритм її формування. Як результат узагальнення в статті визначено базові принципи політики у сфері ресурсозбереження які можуть застосовуватися на державному, регіональному та муніципальному рівнях. Проте, аналізуючи спроби організації системного підходу до організації процесу ресурсозбереження незважаючи на можливість успішної реалізації такого підходу, поки значимі результати не були досягнуті так як у більшості програм ресурсозбереження програмно-цільовий метод застосовується формально. В статті також зроблено певні висновки щодо можливості успішного запровадження політики ресурсозбереження, а саме: повинна бути створена взаємопов’язана багаторівнева система програм: на рівні місцевого самоврядування – регіону – держави; на регіональному рівні створити єдиний уповноважений орган, функції якого будуть полягати у формуванні та реалізації ефективної політики ресурсозбереження; розробити заходи мотивації та стимулювання ресурсозбереження, методики оцінки економічного ефекту від ресурсозберігаючих заходів та ін.