Методика оцінки результативності механізму державного управління кризовими процесами в умовах децентралізації

Abstract

Вагомими чинниками переходу на новий рівень розвитку як окремих регіонів країни, так і національної економіки загалом є підвищення рівня результативності заходів державного управління, здійснення реальних процесів децентралізації. Метою статті є обґрунтування критеріїв та методичних підходів щодо оцінювання результативності управлінських заходів в умовах посилення кризових процесів у національній економіці та обґрунтування шляхів їх оптимізації в умовах децентралізації управлінської діяльності. Застосовано методи історичного аналізу, порівняння та економічного моделювання. Визначено, що розвиток ідей децентралізації державного управління ґрунтується на негативних наслідках надмірного втручання держави в процеси економічного розвитку регіонів. В основу теорії децентралізації закладено принципи раціональності колективних рішень та Парето-ефективності. Обґрунтовано, що в умовах посилення кризових процесів, що є характерним для розвитку переважної більшості регіонів України, перехід до класичного типу децентралізації є практично неможливим. Тому теоретичною основою розвитку концепції нового державного управління в Україні повинна стати певна її модифікація – теорія керованої децентралізації. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в обґрунтуванні переліку показників (індикаторів) оцінювання результативності проведених реформ та запропонованому авторами алгоритмі оцінювання результативності державного управління кризовими процесами. Практичне значення отриманих результатів обумовлено можливістю використання запропонованої методики з метою оптимізації управлінської діяльності на регіональному рівні. Зроблено висновок, що впровадження процесу децентралізації в діяльність органів публічної влади та місцевого самоврядування, перехід до інститутів, заснованих на ініціативі та відповідальності окремої людини та громади, сприяє зростанню відповідальності влади за результати управлінської діяльності, можливості контролю з боку суспільства за наслідками цієї діяльності. Подальші дослідження будуть спрямовані у напрямі адаптації запропонованої методики до особливостей соціально-економічного розвитку Закарпатської області.