Особливості розвитку якостей мовленнєвої культури майбутніх фахівців з інформаційної, бібліотечної та архівної справи

Abstract

У статті досліджено особливості розвитку якостей мовленнєвої культури майбутніх фахівців з інформаційної, бібліотечної та архівної справи; обґрунтовано необхідність роботи з розвитку культури мовлення студентів; з’ясовано ефективні шляхи розвитку необхідних якостей культури їхнього мовлення; визначено роль комунікації у професійній діяльності працівників інформаційних відділів, бібліотекарів та архівістів. Актуальність теми цього дослідження зумовлена тим, що провідне місце в процесі підготовки майбутніх працівників інформаційних відділів, бібліотекарів та архівістів посідає розвиток необхідних якостей їхньої культури мовлення. Мета статті – дослідити особливості розвитку якостей мовленнєвої культури майбутніх фахівців з інформаційної, бібліотечної та архівної справи; обґрунтувати необхідність роботи з розвитку культури мовлення студентів; з’ясувати ефективні шляхи розвитку необхідних якостей культури їхнього мовлення; визначити роль комунікації у професійній діяльності працівників інформаційних відділів, бібліотекарів та архівістів. Щоб забезпечити комунікативну досконалість мовлення, що полягає у правильності, змістовності, логічності, багатстві, точності, виразності, доречності й доцільності викладу, кожний фахівець з інформаційної, бібліотечної та архівної справи мусить уміло послуговуватися мовними засобами різних рівнів. Велике значення для розвитку якостей мовленнєвої культури майбутніх працівників інформаційних відділів, бібліотек та архівів має систематичне й цілеспрямоване практикування в мовленні. Мовлення фахівців з інформаційної, бібліотечної та архівної справи має бути зразком комунікативної дії. Сформованість культури мовлення є важливим показником загальної культури та професіоналізму працівників інформаційних відділів, бібліотек та архівів. Їхнє мовлення має бути правильним, змістовним, логічним, багатим, точним, виразним, доречним та доцільним. Для отримання результатів дослідження використано загальнотеоретичні та спеціальні методи: описовий, аналізу та синтезу, абстрактно-логічний та ін.