Роль театрально-драматичної діяльності у розвитку молодшого школяра

Abstract

У статті аналізується проблема формування особистості молодшого школяра засобами театрачьної педагогіки та пісенної терапії. Автор описує особливості застосування у навчально-виховному процесі початкової шкочи засобів театрачьного мистецтва та пісенної терапії, розкриває інноваційні підходи до організації роботи вчитечя. Одним із основних завдань освіти є розвиток пізнавачьного інтересу, здібностей, вмінь і навичок учнів у процесі навчання. Виховання творчої спрямованості особистості молодшого школяра визначається як особлива організація життєдіяльності дітей молодшого шкічьного віку, що забезпечує їх особистісне самовираження і набуття власного досвіду творчої діячьності. Театрачізована діячьність молодших школярів розглядається як педагогічно організований, регульований режисером-педагогом процес, основу' якого становить гра «актора»- школяра, що сприяє перевтіченню дітей в уявні образи в умовах вигадки за допомогою виразних засобів театру. Встановлено, що включення молодших школярів у театрачізовану діячьність, орієнтовану на виховання творчої спрямованості особистості, забезпечується створенням таких педагогічних умов: формування театрально- освітнього середовища, активне включення дітей в розробку' і реалізацію творчо-пошукових театрачізованих проектів, стимулювання батьків до участі в театралізованій діяльності школярів. Педагогічна організація театралізованої діячьності, яка орієнтована на виховання творчої спрямованості особистості молодшого школяра, включає підготовку інтеграційного творчо-пошукового театрачізованого проекту, локачьного тематичного проекту як алгоритму будь-якого творчого театрачізованого завдання, що складається з трьох послідовних етапів: «ресурсне коло»: творчо-продуктивний етап; рефлексивний етап. Творчо-пошукові театрачізовані проекти передбачають активне оцінне ставлення до явищ навколишнього життя, вибір художніх образів, їх виразне втічення, прояв почуття емпатії, самовираження особистості дитини.