Дослідження самооцінки молодшого школяра

Abstract

У статті розглянуто психологічну категорію "самооцінка" та проаналізовано дослідження самооцінки молодшого школяра. Актуальність даної теми полягає в тому, що самооцінка є одною з істотних умов, завдяки якій індивід стає особистістю. Особливо важливо враховувати самооцінку дитини, вона не тільки формується і томубільшою мірою, ніж у дорослого, піддається впливу, зміні. Дитина не народжується на світ з якимось певним ставленням до себе. Як і всі інші особливості особистості, її самооцінка складається в процесі виховання, в якому основна роль належить сім'ї та школі. У міру розвитку діти вчаться розуміти себе, своє Я, давати оцінкувласним якостям. Цей оціночний компонент Я і називається самооцінкою. Вона формує у індивіда потребу відповідати не тільки рівню оточуючих, а й рівню власних особистісних оцінок. Правильно сформована самооцінка виступає не просто як знання самого себе, не як сума окремих характеристик, але як певне ставлення до себе, передбачає усвідомлення особистості як деякого стійкого об'єкта. Метою роботи є висвітлення сутності категорії самооцінка та дослідження психологічних факторів, що впливають на її ставлення в молодшому шкільному віці. Здійснено теоретичний аналіз питання формування та розвитку самооцінки молодших школярів. Висвітлено умови, що впливають на формування самооцінки молодшого школяра. У результаті проведеного емпіричного дослідження було встановлено та проаналізовано зв'язок рівня самооцінки з агресивністю та тривожністю. Виявлено, що у молодших школярів спостерігається самооцінка та навчальна тривожність; для більшості молодших школярів притаманний високий рівень самооцінки.