Елементи новобалканських напівів в каноні пасхи церковно-пісенної практики Закарпаття

Abstract

У статті здійснюється порівняння піснеспівів Пасхи Закарпатських церковно-співочих збірників Простопінія 1906 року Бокшая-Малинича, Василіянського Простопінія о. Йоакима Хоми 1930 року та рукописних ірмологіонів кінця XVI–XIX століть. У регіональній церковно-пісенній практиці сформовані стислі варіанти розспівування текстів Пасхальної Утрені, у яких простежується збереження окремих ладових опор- них тонів, контурів мелодики, ритмоінтонацій, мотивів напівів новобалканської тра- диції. У контексті мелодико-ритмічних змін, новоутворень виявлена спільність мет- ричних параметрів мотивів, масштабів часових пропорцій музичних піввіршів демонструє стійкість нормативів часомірної модальної метрики – важливої складової словесно-музичного формотворення в монодії.